На продовження нашої теми щодо запобігання та протидії домашньому насильству, сьогодні розкажемо про обмежувальний припис

Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків:

  • заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
  • усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
  • обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
  • заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
  • заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватись з нею;
  • заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

Пам’ятайте якщо кривдником є особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку на день видачі обмежувального припису, то до такої особи не можна застосовувати заходів, що обмежують право проживання чи перебування кривдника у місці свого постійного проживання (перебування).

Яка відповідальність за невиконання обмежувальних заходів, обмежувальних приписів або не проходження програми для кривдників?

Згідно статті 390-1 Кримінального Кодексу України — умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 цього Кодексу, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом — караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років.

Обмежувальний припис виноситься судом терміном до 6 місяців.

Суд розглядає справу не пізніше ніж через 72 години з моменту надходження заяви.

Top